3 грудня на 73-му році життя зупинилося серце директора Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Заслуженого працівника культури України, Заслуженого діяча мистецтв України, кандидата історичних наук, професора, члена Національної Спілки театральних діячів України, члена Національної Спілки краєзнавців України, члена Наукового Товариства імені Т. Шевченка, члена Президії Українського Фонду культури Анатолія Васильовича ГРИЦАНА Викладач, вчений, творча людина, ініціатор впроваджень новітніх ідей, який присвятив життя вихованню багатьох поколінь студентів Прикарпатського національного університету.
Ректорат, профспілковий комітет, колектив Інституту мистецтв ПНУ глибоко сумують з приводу смерті колеги, висловлюють співчуття рідним і близьким покійного.
Панахида – 4 грудня 2022 року о 13:00 год. (Будинок смутку, вул. Ребета,3).
Похорон – 5 грудня 2022 року о 11:00 год. (Будинок смутку, вул.Ребета,3). Захоронення на цвинтарі в Дем’яновому лазу.
Анатолій Васильович Грицан народився на Рівненщині у жовтні 1950 року. Після закінчення восьмирічки у рідному селі Старій Мощаниці, продовжив навчання у Мізоцькій середній школі, яку закінчив у 1967 році. Проходив дійсну військову службу у Збройних Силах тодішнього радянського союзу. У 1971-1975 роках навчався на режисерському факультеті Київського державного інституту культури. Після закінчення інституту у вересні 1975 року, за скеруванням Міністерства культури України, був призначений на посаду викладача режисури та акторської майстерності Снятинського культурно-освітнього училища (у 1996 р. училище переведено до міста Калуша).
Упродовж майже двадцяти років працював на посадах викладача, завідувача денного відділення, заступника директора, а з жовтня 1986 року – директора Калуського державного училища. У 1990 році за високий рівень навчально-виховної та методичної роботи, зразкову матеріальну базу, Міністерство культури України визначило училище базовим серед училищ культури західного регіону України. На базі Калуського училища було проведено всесоюзну нараду директорів культурно-освітніх училищ України, Росії, Молдавії, Литви, Латвії, Естонії і Грузії.
З перших днів боротьби за відновлення української державності стояв біля витоків створення у Калуші міськрайонного осередку «Просвіти», був членом правління Товариства, виїжджав з агітаційними бригадами до центральної і східної України, був одним із організаторів «живого ланцюга» до Дня Злуки українських земель. У 1990 році організував у Калуському культурно-освітньому училищі присягу на вірність України військовозобов’язаних викладачів і студентів. У 1991 р. був обраний членом Калуського міського виконавчого комітету. У грудні 1994 року пройшов за конкурсом на заміщення посади начальника управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, яке очолював до червня 2001 року. За неповних сім років роботи в обласній державній адміністрації А. Грицан зробив вагомий особистий внесок у розвиток національної культури на Прикарпатті. За його задумом, з метою створення нових поетичних та пісенних творів національної тематики, в Івано-Франківську були проведені Перший і Другий Всеукраїнські конкурси-фестивалі національної пісні і поезії «Воля».
Під художнім керівництвом Грицана А.В. здійснено великомасштабні міжнародні і всеукраїнські мистецькі проекти за участю перших керівників держави: відзначення 1100-річчя древнього Галича «Гомін віків», відзначення 800-річчя Рогатина і 500-річчя від дня народження Роксолани, ІХ Міжнародний Гуцульський фестиваль у м. Надвірній, Х Міжнародний Гуцульські фестивалі у м. Коломия, відзначення 100-річчя Завальської Січі, творчі звіти майстрів мистецтв і художніх колективів у Національному палаці «Україна» в місті Києві (1996, 2001 рр.), Міжнародне літературно- мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій», низку художньо-мистецьких заходів, вистав і концертів в університеті. Творчий доробок режисера складає постановку більше сотні різноманітних концертів А. Грицан – режисер-постановник багатьох драматичних творів світової і вітчизняної драматургії, серед них – вистави: «Свої люди – поквитаємось» О.Толстого, «Слуга двох панів» К.Гольдоні, «За двома зайцями» М.Старицького, «Кайдашева сім’я» за І.Нечуй-Левицьким, «Пора жовтого листя» і «Тил» М.Зарудного, «Приборкання непокірливої. Шкільна драма майже за Шекспіром» С. Новицької, казка «Червоненька квіточка» С.Аксакова, «Стрибожий дарунок» за творами письменників «Покутської трійці», «Водевілі А.А. Чехова», «Старогалицькі бувальщини», «Безталанна» М. Старицького, «Є в ангелів від лукавого» А. Багряної та ін. У травні 2001 року на запрошення тодішнього ректора університету академіка Кононенка В. І. очолив новостворений інституту культури і мистецтв (згодом – інституту мистецтв, з 2015 року Навчально-науковий інституту мистецтв).
У 2003 році захистив кандидатську дисертацію «Діяльність товариства «Просвіта» на Прикарпатті у міжвоєнний період (1921-1939 рр.)», за матеріалами дисертації видав монографію «Просвітня зоря Прикарпаття». У науковому доробку Грицана А. В. – три колективні монографії, навчальні посібники «Виховання режисера: психофізичний та інтелектуальний тренінг» і «Основи сценарної майстерності», рекомендовані Міністерством освіти і науки України для вищих навчальних закладів культури і мистецтва України, понад 30 навчально-методичних посібників і наукових статей.
У 2006 р. прочитав відкриті лекції «Народне мистецтво Прикарпаття» в Європейському колегіумі польських і українських університетів (м. Люблін, Польща) і в Опольському університеті (м. Ополє, Польща). А. Грицан – консультант художнього фільму «Нескорений» (режисер О. Янчук). Під його керівництвом група випускників закінчили навчання в аспірантурі, підготували і захистили кандидатські дисертації. Серед випускників Грицана А.В. – народні і заслужені артисти України, заслужені працівники культури України, лауреати міжнародних і всеукраїнських конкурсів у галузі театрального мистецтва. Грицан А.В. нагороджений Почесними знаками «За заслуги перед Прикарпаттям», «До 2000-ліття Християнства в Україні», «За подвижництво в культурі Прикарпаття» «За заслуги перед університетом», відзначався Почесними грамотами Міністерства культури України і Міністерства освіти України, Івано- Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної ради, Прикарпатського національного університету.